Вахта пам’яті до Дня визволення міста Олександрії

Ми думаємо про вас, хто не повернувся з битви,

Ми пам’ятаємо вас і через гони літ.

Ми будемо за вас свій рідний край любити

І на землі своїй лишати добрий слід.

Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом.

Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни.

3 грудня, напередодні Дня визволення Олександрії, бібліотекарі філії №8 для юнацтва запросили на Вахту пам’яті «…Згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні» учнів Ліцею інформаційних технологій.

6 грудня 1943 року в місто Олександрію прийшло довгоочікуване і життєдайне свято — Олександрія була звільнена від фашистських окупантів. Першими сюди увірвалися прославлені Т-34 з 116-ї танкової бригади під командуванням полковника Є. Юревича. Один з цих танків і нині стоїть на постаменті на площі Визволення. Наказом Головнокомандувача одинадцять частин, які особливо відзначилися в боях за визволення міста, найменовано «Олександрійські». Ці та інші історичні факти підлітки сприймали з щирою тривогою про своїх пращурів, познайомилися з іменами та подвигами героїв-визволителів.

Нам, нащадкам, треба пам'ятати своїх знаменитих земляків, тому що ми зобов’язані їм життям.