Година-реквієм "Небесна сотня - герої нашого часу"

Господь вас вибрав з-поміж нас усіх,

Бо ви найбільш були цього достойні,

Щоби полинули в Його Небесний світ

Й спочили вічно у його долоні.

Свою ви місію вже на землі сповнили,

Хоч цвіт життя ще тільки забринів.

Ви рідний край так сильно полюбили,

Як сам Господь любити повелів.

Надія Дідух

Нині у нас є герої – герої-сучасники. Не колишні, майже казкові, а сучасники. Ці загиблі душі – світле воїнство, котре постало, наче як з порожнечі. Але насправді воно постало з високих могил нашої древньої землі. Шляхетні воїни давнини переродилися в простих наших сусідів та друзів – студентів, фермерів, підприємців…

Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Янголами-охоронцями.

Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, тепер не під силу нікому. Гіркі події сьогодення не могли залишити байдужими учасників години-реквієму «Небесна сотня – герої нашого часу», яка відбулася 18 лютого у бібліотеці-філії №10 Олександрійської міської ЦБС.

Проводячи захід бібліотекарі нагадали присутнім, що більше 2 років тому в країні розпочалася Революція Гідності – масовий рух опору. Його кульмінацією стали трагічні події 18-21 лютого 2014 року. Тоді влада застосувала проти мирних громадян зброю, внаслідок чого загинуло більше 100 людей. Учасники заходу повернулися до подій Революції Гідності, спостерігаючи за кадрами документального фільму «Перший фільм. Небесна Сотня», коли об’єднані поривом душі люди встали за свободу та прагнення жити у незалежній країні.

Ми не маємо права забути, що Герої Небесної Сотні дали нам можливість жити вільно, будувати нову країну, і ми в неоплатному боргу перед ними. Вони загинули, щоб ми жили. І найменше, що ми можемо зробити – це забезпечити те, щоб їх жертва не була марною, та те, щоб подібне більше ніколи не повторилось.

Запалені свічки, вірші, пам’ять – це все, що ми сьогодні можемо зробити для тих, хто загинув за нашу Незалежну державу.