Афганістан...
Уже більше двадцяти років у нашій свідомості
прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла.
Ось вже 26-й рік, як на території всього колишнього СРСР відзначається радісне і водночас сумне свято – День виводу радянський військ з Афганістану.
прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла.
Ось вже 26-й рік, як на території всього колишнього СРСР відзначається радісне і водночас сумне свято – День виводу радянський військ з Афганістану.
Далекий грудень 1979 року… Далека та чужа країна Афганістан…
Безглузда війна… Скільки смертей, скільки горя за 10 років. Проте ця
безглуздість не применшує героїзму наших воїнів там, в афганському пеклі. Ніхто
та ніщо не має бути забутим, аби не забути – треба пам’ятати, а щоб пам’ятати
треба знати.
Саме до цієї дати Новоукраїнська центральна районна бібліотека
спільно з Краєзнавчим музеєм Новоукраїнського району провели день пам'яті під
назвою «Це наша біль, це наша пам'ять, вона завжди в душі у нас» для учнівської
молоді Новоукраїнського ДНЗ ПТУ №40 .
Присутні переглянули слайд презентацію та згадали про своїх
земляків, які на той час виконували інтернаціональни й обов'язок в
Афганістані. Серед них є, звичайно, такі, що мають бойові нагороди. Це
- Василь Добровольський, який нагороджений орденом Червоної
Зірки, Сергій Гавриленко, Воло димир Кибукевич, Микол а
Шпак, Сергій Сербул - мають медаль „За відвагу”, а Павло
Єрмаков, Валерій Кошель, Сергій Карбан – медаль «За бойові
заслуги», Валент ин Лихоліт – медаль «За звитягу».
Ця війна забрала життя у 8 юнаків Новоукраїнського
району. Це Юрій Чайковський і Ол ександр Шевченко з
Новоукраїнки, Ми кола Отрошко, Володимир Цибуля, Олександ р
Буренін з села Рівного, Сергі й Бондаренко з села Помічна, Володимир
Бирзул з села Степового, Мик ола Азза з села Шишкіно.
П’ятеро героїв нагороджені посмертно орденом Червоної Зірки.
Молоде покоління має знати про страшні події афганської війни і
пам'ятати, що серед нас живуть люди, які в 20-30 років стали свідками й
учасниками воєнних подій. Вони мають пишатися мужністю героїв, їх подвигом.
Немає коментарів:
Дописати коментар